Штучний інтелект у сучасному світі: чим корисний та як буде регулюватися?

Червень 2021

Штучний інтелект — це майбутнє, яке відбувається вже зараз. Основні переваги ШІ: відсутність помилки людини, робота 24/7, АІ-машини можуть швидко приймати рішення.
У сучасному світі штучний інтелект існує повсюди. І це не лише алгоритм дій, а й обробка масивів даних та їх збір. Проблема в тому, що не існує лімітів на використання штучного інтелекту. А також немає можливості легально впроваджувати його там, де це не передбачено. Наприклад, у судах. 

Це питання вирішується правильним регулюванням. У квітні Європейська комісія опублікувала 108-сторінковий проєкт Регламенту, який регулює використання штучного інтелекту. Найближчим часом ми станемо свідками першого повноцінного закону про штучний інтелект.

Штучний інтелект має багато переваг. І ризиків теж. Як от загроза приватним даним, «дискримінаційні алгоритми», діпфейки, навіть автоматизована зброя. 

Регламент — це найбільш глобальна спроба врегулювати перспективні та водночас суперечливі технології. Регламент передбачає чотири зони використання штучного інтелекту: неприйнятний, високий, обмежений та мінімальний ризик.

Неприйнятний ризик — заборонено використання таких технологій. Це програми, які можуть маніпулювати поведінкою людини. Наприклад, система розпізнавання облич у публічному просторі. 

Високий ризик — сюди відносять технології, які використовуються в критичній інфраструктурі. Такі технології можуть ставити під загрозу людське життя. А також ті, які використовуються у сферах освіти, юстиції та працевлаштування.

 

Регламент Європейського Союзу вимагатиме від компаній, які розробляють штучний інтелект у зонах високого ризику, надавати регуляторам докази його безпеки. Також включати оцінки ризиків та документацію, яка пояснює, як саме технологія приймає рішення. Компанії мають контролювати, чи не порушує програма права людини. 

 

Також Європейська Комісія пропонує, щоб система штучного інтелекту мала «вимикач», який може негайно зупинити роботу системи. Людина має бути повідомлена про те, що ШІ намагається виявити емоції людини або класифікувати людей за біометричними ознаками.

Обмежений ризик — якщо користувачі користуються чат-ботом, вони мають розуміти, що це машина, а не людина. 

Мінімальний ризик — до цієї категорії відноситься більшість ШІ. Наприклад, відеоігри з підтримкою ШІ або фільтри спаму. Ці системи майже не становлять ризик для прав чи безпеки громадян, тому вони не регулюються Регламентом.  

Регламент поширюється на будь-яку компанію, яка продає в ЄС продукт або послугу ШІ. Тобто не лише для компаній та приватних осіб, які базуються в ЄС. За своєю суттю закон буде екстериторіальним.

Насамперед це торкнеться тег-гігантів, таких як Google, Facebook, Amazon та Microsoft. Деякі фахівці порівнюють наслідки прийняття такого закону з наслідками прийняття GDPR. Наразі це головний документ із захисту приватних даних. 

Основна схожість — розмір штрафів та процес контролю дотримання законодавства. Компанії, які порушуватимуть Регламент, повинні заплатити штраф у розмірі від 4 до 6 відсотків від глобальних доходів за рік.

Кожна країна-член ЄС створить спеціальні відомства, щоб накладати штрафи. Щоб новостворені національні органи належним чином працювали, на рівні ЄС буде створена Європейська рада з питань штучного інтелекту. 

Разом з Європейською Комісією, новостворений орган опікуватиметься контролем за виконанням державами-членами ЄС своїх зобов’язань та вестиме загальноєвропейську базу даних систем високого ризику.

На думку законодавців, численні стартапи та молоді компанії обиратимуть ринок ЄС. За наявності законодавчого врегулювання, компанії зможуть адекватно оцінювати вигоди та ризики використання таких систем. 

Це допоможе усунути можливі ризики. А також забезпечить прозоре використання штучного інтелекту з обов’язковим дотриманням прав та європейських цінностей.

Працюймо разом!